Кажуть, що музика - то магія узгоджених вібрацій повітря. Доведено, що вода, рослини, тварини, і подекуди люди реагують на ці мультичастотні коливання, оновлючись або спотворюючись назавжди. Мабуть, доречно було б переінакшити відоме прислів'я: скажи мені, яку музику ти слухаєш, і я скажу тобі, на що ти здатний. Звісно, не можна узагальнювати, клішувати та нав'язувати, але цензор на специфічну музику в публічних місцях повинен діяти.
На мою думку, пасажири громадського транспорту мають хоча б якісь права. Наприклад, не їхати додому після виснажливого робочого дня під "отсидел я 10 лет", "гражданин-начальничек, дайте закурить", "и не очко обычно губит, а к одиннадцати туз." Це ж чистої води знущання. Але водії - народ нервовий, непередбачуваний, тому три-чотири зупинки перетерпиш, покорче тебе трошки від того "очка", вийдеш, перехрестишся, та й житемеш далі. Маршрутки ж наче не вся Україна...
Проте як по-іншому як не занепадом нації назвати явище, коли у парку культури у самісінькому центрі лунаює "Мурки-воровайки" і зразу ж за нею "Малолетние шалавы на тусовку собрались"?!!! Власник кароке, Ви, вибачте за відвертість, маєте кримінальний досвід і Вас замучала ностальгія? Ачи Ви просто людина без принципів? Я розумію, що часи важкі, кожен заробляє як може, але десь має бути табу, той закуточок совісті, який скаже тверде "Ні!!!!" Найжахливіше те, що під ту музику збуджено свистіли слухачі і підтанцьовували постаті напідпитку. Якась вакханалія блуду і відсутності смаку. Ніхто не каже, що мають виконуватись пісні Івасюка, Е. Джона чи А. Челентано. Питання смаку доволі компромісне. Але ,быт, хай йому грець, определяет сознание. І що з нами буде, якщо наші діти у парку культури ім. бідолахи Горького, змалечку слухатимуть про урок, владимирский централ і мусоров продажних?! Хтось кривиться, хтось глузує, хтось живе в периметрі своїх навушників, а хтось залюбки підспівує. А потім ми дивуємося з нечемності молоді, жорстокості малолітніх правопорушників і "вопиющего беспредела."
Хто відповідальний за безлад в країні і в наших душах? Ми самі!!! Якщо допускаємо тотальне приниження музики як мистецтва у власному місті, втішаємо себе ницим виправдовуванням - "я ж таке не слухаю", то ми варті того, що з нами відбувається!!!
Автор: Павлина Туменко
